- ковтання
- глота́ние
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
ковтання
Смотреть что такое "ковтання" в других словарях:
ковтання — я, с. Дія за знач. ковтати … Український тлумачний словник
ковтання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
афагія — ї, ж. Втрата функції ковтання, неможливість ковтання … Український тлумачний словник
брадифагія — ї, ж. Уповільнення ковтання; спостерігається при істерії … Український тлумачний словник
дисфагія — ї, ж., мед. Розлад акту ковтання в людини й тварин … Український тлумачний словник
ковтальний — а, е. Стос. до ковтання, пов язаний з ним. •• Ковта/льні шуми/ звуки, що прослуховуються при аускультації стравоходу або кардіальної частини шлунка після проковтування їжі або води … Український тлумачний словник
ковток — I тка/, ч. 1) Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. 2) Кількість рідини, яку можна проковтнути одним таким рухом. || Незначна кількість їжі, питва. II тка/, ч., діал. Ковтун (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
ковть — виг. 1) Звуконаслідування, що означає звук ковтання. 2) розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1) … Український тлумачний словник
надгортанник — а, ч., анат. Хрящ над входом у гортань, що закриває її під час ковтання … Український тлумачний словник
ковток — 1 іменник чоловічого роду ковтання ковток 2 іменник чоловічого роду ковтун діал … Орфографічний словник української мови
ковток — тка, ч. Гж. 1. Те, що людина ковтне за один раз. 2. Одноразовий рух мускулатури під час ковтання … Словник лемківскої говірки
